Студенти знають два лади. Насправді їх значно більше - і це змінює все

Студенти знають два лади. Насправді їх значно більше - і це змінює все
← До блогу

Більшість студентів виходять з базового курсу теорії з переконанням, що є мажор і мінор. Цього вистачає для класичного репертуару початкового рівня, але не для розуміння реальної музики.

Сім діатонічних ладів

Іонійський - це мажор. Еолійський - це натуральний мінор. Але між ними і навколо них є ще п'ять: доричний, фригійський, лідійський, міксолідійський і локрійський. Кожен з них має власний характер, власне тяжіння і власне застосування.

Доричний лад - мінор з підвищеним шостим ступенем - звучить у більшості кельтської народної музики і в джазових стандартах типу So What Майлса Девіса. Фригійський з його пониженим другим ступенем характерний для іспанського фламенко і металу.

Практична помилка

Студенти чують пісню, яка звучить ні як мажор, ні як мінор, і вирішують, що вона просто незвична. Часто вона просто написана в одному з п'яти ладів, яких їх не навчили.

Мажор і мінор - це початок класифікації, а не її межа.
Теорія Практика
Приблизний розподіл матеріалу у цій статті: теоретична база та практичне застосування